Ігор Жданов: Досить брехати! Відповідь Ігорю Луценку

На початку цього допису дозвольте деякі емоції. Завжди досить енергійно реагував на брехню та неправду. Особливо, коли такі цинічні звинувачення звучали від людей, з якими ти пройшов якийсь певний відрізок свого життєвого шляху.

Так сталося із останнім блогом Ігоря Луценка на УП. Було досить прикро читати брехливі випади одного з побратимів з Майдану, з яким ми разом відстоювали свободу, європейський вибір і права громадян під час Революції Гідності. Разом провели не одну ніч та день на Майдані, потім разом допомагали фронту, збираючи гроші на безпілотник.

Хоча, напевне, цей пасквіль писав не Ігор Луценко. Скоріше за все, блог підготувала інша особа, яка має свій власний меркантильний інтерес до парашутного спорту. Вже біля десяти років цей пан зводить свої особисті рахунки з профільною федерацією, намагаючись втягнути у скандальні "розбірки" народних депутатів та кожного міністра спорту, який працював на цій посаді.

Проте необхідно перейти від емоцій до ключових фактів і правди, які повністю спростовують відверту брехню Ігоря Луценка.

ПЕРШЕ: я не підписував жодних наказів про проведення чемпіонату України з парашутного спорту, якими начебто встановлюються "побори зі спортсменів".

Це чистої води брехня і наклеп!

По-перше, наказ про проведення чемпіонату України 2017 з парашутного спорту підписував профільний заступник міністра з неолімпійських видів спорту Ярослав Войтович.





По-друге, у наказі, як ви бачите, немає жодного слова про якийсь примусовий вступ до Федерації парашутного спорту України. Також відсутні будь-які вимоги про якісь фінансові "побори" та необхідність сплати безповоротної фінансової допомоги на розвиток парашутного спорту.

Якщо народному депутату Ігорю Луценку і автору його допису відомі конкретні факти незаконних, корупційних дій при організації цих змагань – будь ласка, звертайтеся до правоохоронних органів із відповідними заявами про злочин.

Також сьогодні я підписав доручення щодо проведення службової перевірки за фактами можливих зловживань під час проведення чемпіонату України з парашутного спорту та доручив державному секретарю Міністерства Олегу Немчінову звернутися до Генеральної прокуратури України із проханням провести відповідне розслідування.



ДРУГЕ: про нібито "чемпіонат України" і злочинні громадські організації.

Система спорту в Україні – як і в усьому світі, базується на діяльності федерацій з того чи іншого виду спорту, які є громадськими організаціями. Так, розвитком парашутного спорту, безпосереднім проведенням офіційних національних чемпіонатів займається Федерація парашутного спорту України.

А, наприклад, чемпіонат України з хокею організовує та проводить Федерація хокею України, чемпіонат з баскетболу – Федерація баскетболу України, чемпіонат з легкої атлетики – ФЛАУ і т.д. Вони, у свою чергу, є членами відповідних міжнародних федерацій з видів спорту.

Профільною міжнародною спортивною федерацією визначається лише одна національна громадська організація, яка має право офіційно розвивати цей вид спорту та проводити чемпіонати на території країни. Те саме стосується і нашої держави. Лише в такому разі результати чемпіонатів України будуть визнаватися на міжнародному рівні.

Але це добровільна справа кожного, вступати до такої визнаної національної федерації і професійно займатися спортом, чи ні.

Тобто, якщо якась інша громадська організація, умовно "Федерація парашутистів Бойка", проведе "чемпіонат України" із трьох учасників за своїми вигаданими правилами, визначить "чемпіона" та "призерів", присвоїть їм якісь свої спортивні звання – це будуть фіктивні, дворові змагання. Їх результати не матимуть жодної юридичної сили.

ТРЕТЄ: я чітко та послідовно виконую рішення судів.

У дописі Ігоря Луценка прозвучала ще одна велика брехня. Мовляв, не виконую численні рішення судів по парашутному спорту. Моя принципова позиція міністра та законослухняного громадянина – усі рішення судів, які набрали законної сили, треба виконувати.

Так і роблю на своїй посаді. Наводжу конкретні докази: підписані мною особисто накази на виконання рішень Київського окружного адмінсуду по парашутному спорту, які були підписані мною ще на початку 2015 року.





Водночас, звертаю увагу, що ці справи стосуються подій багаторічної давності. Я не маю до них жодного відношення, бо працюю на посаді Міністра молоді та спорту з грудня 2014 року.



Дуже прикро, що Ігор дозволив себе використовувати іншою людиною для зведення наклепів у кращих традиціях режиму Януковича. Адже я йому неодноразово направляв копії своїх рішень про визнання постанов та ухвал судів. Він все це прекрасно знає.

Ігорю, чи за таке право оббріхувати, називати "злочинцем" будь-кого на свій розсуд без суду і слідства ми стояли на Майдані?

PS. До речі, державний секретар Міністерства молоді та спорту Олег Немчінов вже направив звернення до Генеральної прокуратури щодо розслідування викладених у блозі Ігоря Луценка звинувачень на мою адресу.



Мені боятися нічого, бо на моїй стороні найсильніший аргумент – правда. Готовий до будь-яких розслідувань та перевірок.