Леонід Кожара: ЧОРНЕ МОРЕ: погляд з Михайлівської

Запрошую в сьогоднішньому блозі трохи відійти від звичного для нас акцентування уваги на осі "Схід-Захід" та разом поглянути на Південь. Головування України в Організації Чорноморського Економічного Співробітництва є гарною нагодою це зробити.

На південь від нашої держави розташовані наші стратегічні партнери Азербайджан і Грузія, важливі партнери-члени ЄС – Румунія, Болгарія, Греція, нова регіональна потуга і стратегічний партнер – Туреччина, відносини з якою набувають надзвичайної динаміки та мають величезну перспективу.

Південне зарубіжжя України, з одного боку, – гігантський постійно зростаючий економічний і транспортний, в тому числі енергетичний, вузол. З іншого боку, заморожені конфлікти, суперечки та навіть відкрита конфронтація позначаються на безпеці величезного простору Азії, Європи та Америки, не говорячи вже про кавказький чи балканський субрегіони.

Століттями Чорне море було не тільки ареною кривавих битв, але і зручним торговим маршрутом з варяг у греки чи шовкового шляху. За ці століття цивілізації на узбережжі Чорного моря його мешканцям бракувало одного – спільного підходу до його розвитку.

Лише трохи більше двадцяти років тому Україна спільно з 10-ма іншими державами регіону заснувала Чорноморське Економічне Співробітництво. Ця структура перетворилася на повноформатну регіональну міжнародну Організацію. Вона має, окрім міжурядового, ще й міжпарламентський (Парламентська асамблея ЧЕС), діловий (Ділова рада ОЧЕС) та банківський (Чорноморський банк торгівлі та розвитку) виміри.

Як головуюча держава ми привертаємо увагу партнерів і міжнародної спільноти до власного бачення перспектив розвитку економічних процесів в регіоні.

Україна традиційно виступає проти невиправданої політизації ОЧЕС як організації економічного спрямування. І водночас ми розуміємо, що осередки конфронтації та конфліктів у чорноморському регіоні значно ускладнюють співпрацю.

У цьому контексті головування України в ОЧЕС та ОБСЄ є взаємодоповнюючими. Ініціативи України в рамках ОБСЄ щодо розв'язання регіональних конфліктів мають важливе значення і для співпраці у Чорноморському регіоні.

Пошук найкращого балансу між захищеністю кордонів та уніфікованими, максимально спрощеними правилами їх перетину для пасажирів та вантажів – питання, яке одночасно обговорюється і в ОЧЕС, і в ОБСЄ. Ініціативою українського головування є проведення в квітні ц.р. в Стамбулі спільного семінару ОБСЄ/ОЧЕС з питань перетину кордонів.

Важливою є тема розвитку співробітництва між ОЧЕС та ЄС. Виробленню чорноморського консенсусу щодо основних напрямків та спільних проектів найближчим часом буде присвячена окрема зустріч.

Фінансування з боку ЄС допомогло б реалізації численних регіональних проектів в інтересах всієї Європи – від дослідження і захисту пам'яток історичної та культурної спадщини (в тому числі і тих, які затоплені на дні Чорного моря), захисту довкілля, до великих інфраструктурних проектів, як то спорудження Чорноморської окружної автомагістралі.

В рамках постійного діалогу ОЧЕС-ЄС не оминути й візового питання. Україна солідарна з державами чорноморського регіону, які не можуть погодитися з тим, щоб країни ЄС використовували цей інструмент в економічній політиці, створюючи у такий спосіб переваги, наприклад, для своїх автоперевізників.

Тема транспорту – одна з ключових в ОЧЕС. Україна з усіх держав регіону має найбільшу кількість портів в акваторіях Чорного та Азовського морів.

Спільно з Росією, а останнім часом і за підтримки Туреччини, ми просуваємо ідею розвитку інтермодальних перевезень в регіоні.

Що це означає?

Це означає, наприклад, перетворення української залізниці на інтегровану частину світового транспортного комплексу. Це дозволить якнайшвидше доставити морський контейнер, завантажений на залізничну платформу, скажімо в Клайпеді, до, наприклад, Пакистану чи Єгипта. Маємо тут істотний досвід, набутий в ході реалізації проекту комбінованого поїзду "Вікінг".

Вже кілька років підряд до календаря ОЧЕС включається щорічний транспортний тиждень в Одесі, який набув широкого міжнародного визнання та авторитету. А цього року в рамках тижня 27-29 травня в Одесі відбудуться й зустріч Міністрів транспорту ОЧЕС та засідання профільної робочої групи.

В Одесі, до речі, пройде й засідання Міністрів закордонних справ ОЧЕС21 червня ц.р., на якому будуть підведені підсумки українського головування.

Взагалі, зусиллями та працею одеситів це чудове місто перетворюється на один з найважливіших чорноморських транспортних та економічних центрів.

Ми також використовуємо головування в ОЧЕС для позиціонування Криму як пріоритетного чорноморського курортно-рекреаційного та туристичного центру.

28 лютого в Ялті в рамках 2-го Міжнародного чорноморського туристичного форуму відбулось засідання Робочої групи ОЧЕС з питань туризму. Україна внесла пропозицію виступити впродовж наступних двох років країною-координатором Робочої групи ОЧЕС з туризму. Цю роботу буде проведено із широким залученням Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Не випадково Ялта стане майданчиком для ще одного важливого заходу українського головування в ОЧЕС – засідання Міністрів економіки ОЧЕС 23 травня ц.р.

Створення регіональної зони вільної торгівлі є також нашим пріоритетом. Україна має намір запропонувати ініціативи щодо спрощення процедур торгівлі в рамках ОЧЕС, створення уніфікованої системи єдиного вікна та створення спеціального інформаційного ресурсу нотифікацій.

Значні можливості у сфері інвестицій пов'язую з діяльністю Чорноморського банку торгівлі та розвитку. Цей регіональний банк розвитку, створений самими країнами-членами ОЧЕС, є ефективним фінансовим інструментом. Маючи статутний капітал у 2 млрд. дол., він здійснює кредитування інвестиційних проектів та програм у Чорноморському регіоні у співпраці з шісткою провідних фінансових інституцій Європи. В Україні, зокрема, за участю ЧБТР фінансується 14 проектів із загальною сумою позики 173 131 900 євро. При цьому на 1 євро, сплачений Україною, припадає приблизно 5,86 євро, отриманих для кредитування українських проектів як державного так і приватного сектору.

Згадаю й про гарний приклад співпраці українського головування з громадською організацією – Таврійським інститутом регіонального розвитку та належним їй веб-порталом "BlackSeaNews". Наші партнери з сектору громадських організацій не лише з готовністю сприяють висвітленню чорноморської політики України. Вони пропонують конкретні ініціативи щодо розгортання діяльності ОЧЕС: створення бази даних чорноморських муніципалітетів, заснування платформи для співпраці причорноморських місцевих громад, організацію чорноморського медіа-форуму.

Але все це – завдання на перспективу. І головування в ОЧЕС, сподіваюсь, надасть потужний поштовх більш активній чорноморській політиці України.