| ПУБЛІКАЦІЇ |
Статус: у процесі
На словах. Будівництво Центрального, або, як його ще називають, Нового мосту у Дніпрі стало приводом для парі між президентом Зеленським та мером Борисом Філатовим, яке вони уклали всередині липня. Тоді Зеленський сказав: якщо реконструкцію мосту не завершать за два місяці, до 14 вересня, Філатов піде у відставку. Мер Дніпра ці наміри підтвердив.
На ділі. Міст було відкрито достроково – за тиждень до обумовленого терміну. Але через декілька днів після відкриття за з'ясування обставин реконструкції об'єкту взялася прокуратура Дніпропетровщини.
Силовики перевіряють факти можливого привласнення бюджетних коштів під час ремонту.
13 вересня в мерію до Філатова прийшли з обшуками, у ЗМІ з'явилася інформація, що низці посадовців міськради готуються вручити підозри. Зокрема, йшлося про заступника міського голови Дніпра Михайла Лисенка, який курував питання реконструкції мосту.
Сам мер під час обшуків кивав у бік "нечистоплотного олігарха", натякаючи на Ігоря Коломойського, з яким, як каже Філатов, він заходить у "системну війну".
14 вересня під час поїздки до Дніпра Зеленський роботу прийняв, але у нього виникли питання щодо якості конструкції. "Мер передасть мені матеріали, я звернуся до спеціальної комісії, і хай комісія приїжджає і приймає (міст)".
Фактично, міст було відремонтовано, але поки не буде висновку щодо його якості, парі триває.
Статус: не виконано
На словах. Ще до остаточної перемоги на виборах Зеленський почав говорити про переїзд Адміністрації президента як про один зі способів боротьби із заторами та перекритими вулицями. Скаржились у Зе!команді і на "совкову атмосферу" будівлі на Банковій, яка "витягує сили" і "тисне на плечі".
На Банковій президент бачив музей, його помічник мріяв про розміщення там п'ятизіркового готелю.
Команда Зеленського розмірковувала про переїзд і нові робочі місця в ореn space, проте їхні попередники нагадували: ідея не нова. Колишній заступник глави АП Дмитро Шимків оцінював таку забаганку у десятки мільйонів доларів.
Він називав і інші перешкоди: пошук приміщень для приймання делегацій чи влаштування архіву, облаштування спеціальних кімнат із захистом від прослуховування, збереження комунікації та співпраці між різними відомствами, консолідованими в урядовому кварталі.
У команді нового президента із цими аргументами не погоджувались. Тоді ще радник Зеленського, а нині глава РНБО Олександр Данилюк критикував розмови про унікальний спецзв'язок і називав урядову інфраструктуру неефективною.
Зеленський головною проблемою вважав терміни. Мовляв, будувати з нуля часу немає. У червні президент говорив, що вже є "ідея", "план", "терміни" і "конкретні будівлі".
Незабаром був опублікований і сам план. Адміністрацію хотіли розташувати в Українському домі на Європейській площі. Всередині пропонували зробити коворкінг для сторонніх людей, а зовні – фонтан зі спецефектами. Архітектори порахували, що ідеї нової влади можуть коштувати близько 300 мільйонів гривень та зайняти рік робіт.
[BANNER1]Проектом Адміністрації, вже перейменовної в Офіс, займався відомий столичний девелопер Андрій Вавриш – колишній чиновник КМДА та знайомий Андрія Богдана.
На ділі. Наприкінці серпня у команді Зеленського визнали, що наразі не планують переїзд. Суспільству про це розповіли через телепередачу, присвячену 100 дням президентства.
Пояснення глави Богдана не дуже відрізнялись від того, що казали його попередники:
"Але час проведення ремонтних робіт, всі системи зв'язку, секретності – це все настільки складно, що немає сенсу це робити як тимчасове".
Помічник Зеленського Сергій Шефір додав, що переїзд – "не на часі".
Наразі Офіс президента відмовився від власних планів з переїздом. Однак в ОП не уточнювали, чи можуть повернутись до цього питання пізніше.
Статус: не виконано
На словах. Літати рейсовими літаками, а три чи хоча б два президентські борти продати "до бісової матері". Так, ще перебуваючи у статусі кандидата у президенти, планував зробити Володимир Зеленський.
На ділі. Після перемоги на виборах Зеленський з дружиною літав рейсовим літаком МАУ на фестиваль "Кварталу" до Одеси. Незважаючи на те, що подружжя купило квитки власним коштом, у журналістів виникли запитання до цього перельоту. Місцеве видання "Думская" писало, що охорона та обслуга глави держави таки прилітала в Одесу президентським літаком Ан-148.
Щодо офіційних перельотів Україною та за кордон, глава держави завжди використовував президентський авіапарк.
Під час постановочного інтерв'ю актор із серіалу "Слуга народу" Станіслав Боклан запитав у Зеленського про його обіцянку продати літаки.
На що Зеленський відповів: "Я не буду говорити, що не можу цього зробити з питань безпеки. Але це правда, я не можу сьогодні продати ці два літаки просто тому, що в мене така кількість термінових вильотів, що я не можу собі це дозволити".
Президента в офіційних подорожах супроводжує великий штат співробітників, зокрема помічники, прес-служба, охорона. Пересування такої кількості людей рейсовими літаками викличе чималі труднощі. Схоже, ця обіцянка Зеленського від самого початку була нежиттєздатною.
Статус: Не виконано
На словах: Ви можете розраховувати на велику прес-конференцію, коли буде 100 днів президентства. Таку обіцянку дала речниця президента Зеленського Юлія Мендель під час брифінгу на початку червня.
Наміри президента підтвердив і заступник глави ОП Кирило Тимошенко в інтерв'ю ЗМІ.
"Так. Інше питання – в якому форматі це буде. У будь-якому випадку там будуть журналісти", – пояснив Тимошенко.
На ділі: До 100 днів президентства Зеленського телеканал "1+1" показав записане постановочне інтерв'ю. Інтерв'юером глави держави став його колега за серіалом "Слуга народу" Станіслав Боклан, який у фільмі виконував роль прем'єр-міністра.
[BANNER2]Несерйозне ставлення президента до обіцянки стало зрозумілим ще з анонсу "інтерв'ю", який розпочався словами Боклана: "Доброго дня, пане президент Голоборо… Вибачте. Зеленський. Це я, ваш колишній прем'єр-міністр".
Після заміни великої прес-конференції на зрежисований відеоролик, Юлія Мендель пояснила журналістам, що "це не означає, що прес-конференції не буде"
"Ми чекаємо, поки запрацює парламент, буде підтримано законодавчі ініціативи глави держави, будуть результати і тоді прес-конференція буде проведена. Постараємося пошвидше. Можливо, навіть восени", – зазначила Мендель.
Обіцяна до 100 днів президентства велика прес-конференція так і не відбулася. Можливо, Зеленський справді збере журналістів восени, але до 100 днів його роботи ця зустріч вже не матиме ніякого відношення.
Статус: частково виконується
На словах. У перший місяць президентства Зеленський сказав, що збирається зустрітись з олігархами і поговорити з ними про розбудову Донбасу. Пізніше президент розповів про свої домовленості з Рінатом Ахметовим, Ігорем Коломойським та Віктором Пінчуком, які мають взяти на себе відповідальність на вирішення конкретних питань.
Пінчука зробили відповідальним за допомогу військовослужбовцям. Зокрема – забезпечення квартирами родин 24-х тоді ще полонених в Росії, а нині вже звільнених моряків.
Ахметов має нібито "відмовитись від формули "Роттердам+", інвестувати у медицину, дороги та інфраструктуру Донбасу.
Коломойський, за словами глави держави, буде вкладати дуже великі гроші в інфраструктуру Донбасу, "але він ще про це не знає".
На ділі. За місяць після цих домовленостей ЗМІ, які належать Пінчуку, писали, що фонд олігарха "радо відгукнувся" на пропозицію президента. Тоді ж "майже всі юридичні складнощі" були вирішені – моряки оформили на своїх родичів нотаріальні довіреності. Однак ще за півтора місяці вони повернулись з російського полону – поки що не в нові квартири.
На форумі YES Пінчук категорично відмовлявся коментувати журналістам будь-які політичні теми, навіть у форматі off the record. Тому обговорити домовленості Пінчука з президентом та їх виконання УП так і не вдалося.
Після обміну в'язнями Зеленський сказав, що питання з виділенням житла вирішене. Того ж дня самі моряки розповіли, що впродовж трьох тижнів мають отримати ключі від квартир в Одесі.
Ахметов взявся виконувати домовленості ще до того, як про них стало відомо. У червні президент похизувався новенькими автівками швидкої допомоги, "придбаними не за бюджетні кошти, а за домовленістю з меценатами". Пізніше виявилось що меценатом був саме донецький олігарх. Він має забезпечити "швидкими" понад 100 дитячих лікарень.
Загалом йдеться про 200 автомобілів. У фонді Ахметова кажуть, що 57 із них – вже у медзакладах. До кінця року обіцяють повністю реалізувати проект.
[BANNER3]Формула "Роттердам+", від якої нібито мав "відмовитись" Ахметов, і так втратила чинність з 1 липня цього року. З цього дня Україна перейшла на новий ринок електроенергії.
Коломойський на заяви президента відреагував гумором. Того ж дня, коли Зеленський доручив йому інвестувати у Донбас, олігарх сказав, що з президентом ще не зустрічався:
"Я вже коментував журналістам, що на залишок від 20 тисяч фунтів на тиждень (йдеться про обмеження Високого суду Лондона на витрати – УП) можу пофарбувати ларьок. Це ж також мала архітектурна форма".
Окремі пункти президентських домовленостей з олігархами частково виконуються. Хоча прогрес із квартирним питанням для моряків – поки лише на словах. А Коломойський, судячи з його реакції, взагалі не поспішає виконувати свою частину.
Статус: невідомо
На словах: "Пан Іванчук, ви ж з Коломиї? 175 мільйонів гривень є?". Так звернувся Зеленський до мажоритарника Андрія Іванчука під час наради на Івано-Франківщині.
На нараді Зеленському доповіли, що у селі Космач близько 30 років не ремонтували дороги. За оцінкою селищної влади, на ремонт місцевих доріг потрібно 175 млн гривень, за якими Зеленський і звернувся до Іванчука.
Нардеп пояснив, що гроші на дороги закладені у бюджеті, але Зеленський наполягав на тому, що Іванчук має "допомогти".
"Я інший округ представляю, але я допоможу", – зрештою погодився нардеп.
Тоді Зеленський пообіцяв, що у випадку брехні роздасть "всі телефони Іванчука місцевим селянам".
Пізніше Іванчук на відео у Фейсбук намагався інтерпретувати слова Зеленського так, ніби той насправді хотів, щоб він "використав свій досвід і допоміг переможцю від "Слуги народу" на сусідньому виборчому окрузі правильно оформити документи, зробити проект, відповідну технічну документацію".
Зеленський під цим відео залишив коментар: "Ні, пан Іванчук, ви пообіцяли, тому фінансуйте".
На ділі: Село Космач, про яке йдеться, розташоване у 89-му виборчому окрузі, де переміг мажоритарник від "Слуги народу" Володимир Тимофійчук. Андрій Іванчук переміг у сусідньому 88-му окрузі.
"Українська правда" звернулася до Андрія Іванчука за поясненнями щодо того, чим завершилась ситуація з фінансуванням дороги у селі Космач. Нардеп коментувати відмовився та порекомендував з цим питанням зателефонувати до Зеленського.
Президент не може змусити народного депутата фінасувати будь-які інфраструктурні проекти поза місцевим чи державним бюджетом. Це в принципі не є компетенцією парламентаріїв, їхня сфера діяльності – законотворчість. У даному випадку президент може хіба що виконати свою обіцянку та "роздати телефон селянам".
Статус: в окремих випадках виконано
На словах. У перші ж місяці президентства Зеленський взявся їздити по регіонах, публічно сварити місцевих чиновників і вимагати їхнього звільнення.
Читайте "Іди гуляй, Господи!". Головні розноси Зеленського
Одними з перших стали керівники 4 регіональних митниць: Волинської, Закарпатської, Чернівецької і Львівської. Зеленський вимагав їхнього звільнення через контрабанду. Тоді ж президент попросив керівника Державної фіскальної служби звільнити підлеглих, якщо вони не підуть самі.
Пізніше виявилось, що замість звільнення чиновників відправили у відпустки. Через це за тиждень "прилетіло" і самому в.о. глави ДФС Олександру Власову. Зеленський сказав, що тепер вже чекає на його заяву.
17 липня президент зажадав звільнення виконуючого обов'язки голови Миколаївської облдержадміністрації В'ячеслава Боня, звинувативши місцеву владу в тому, що про їхнє місто знають як "бандитське".
У серпні "під роздачу" потрапив Житомир. У президентську немилість через причетність до бурштинових схем потрапили місцеві керівники поліції та СБУ, а слідом – колеги з Рівненської та Волинської областей. Разом із ними Зеленський попросив "пошукати іншу роботу" керівника Житомирського обласного управління лісового та мисливського господарства.
[BANNER4]Ще одним поліцейським, якого президент захотів позбавити посади, став Віталій Глуховеря. Він керував правоохоронцями Дніпропетровщини. У липні чиновника зупинили патрульні, але на допомогу Глуховері приїхав спецназ.
На ділі. За три дні після вимоги звільнити 4 митників, очільник ДФС написав, що "увільнив" їх від виконання обов'язків. І ЗМІ, і Зеленський зрозуміли це як перемогу президента. Пізніше виявилось, що чиновники у відпустках і досі на держслужбі.
Двоє із них – глава Львівської ДФС Левко Прокіпчук і Волинської Віктор Кривіцький – згодом все ж пішли у відставку за "власним бажанням". Їхній начальник Олександр Власов теж пішов – спочатку за власним бажанням з посади в.о. голови ДФС, а пізніше, за угодою сторін, взагалі з відомства.
Керівник Миколаївщини теж не змушував себе вмовляти. На критику президента він одразу відповів, що і не планував працювати в його команді. За місяць Зеленський позбавив В'ячеслава Боня обов'язків голови Миколаївської облдержадміністрації. Однак з ОДА він поки не пішов.
"Буршитинового" начальника Житомирської поліції теж позбавили керівної посади в області, однак зовсім з держслужби не вигнали. Чоловіка перевели до центрального апарату Нацполіції.
Глава держави також звільнив очільника СБУ Житомирщини, а головний лісівник області пішов з посади "за угодою сторін". Він написав відкритого листа Зеленському, заявивши, що президента ввели в оману.
Прокуратура області почала розслідування за статтею "одержання хабара" після заяв президента про причетність правоохоронців до бурштинових схем. Перевіряти звинувачення Зеленського довірили Держбюро розслідувань. Хто саме може фігурувати у провадженні, поки не відомо.
Дніпропетровського Віталія Глуховерю, якого спецназ рятував від патрульних, звільнив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Через інцидент на чиновника також завели кримінальне провадження і оголосили підозру.
Більшість місцевих чиновників, потрапивши у немилість Зеленського, залишаються без керівних посад. На вимогу президента звільняються і ті службовці, які прямо йому не підпорядковуються. Водночас не завжди вони залишають держслужбу взагалі.
Статус: виконано частково
На словах: Зеленський обіцяв в разі перемоги на президентських виборах розробити та проголосувати законопроект про зняття недоторканності з президента України, народних депутатів і суддів.
Першочерговим Зеленський називав голосування за імпічмент президента та про відкликання народного депутата. За "кнопкодавство" і "прогули" він пропонував карати позбавленням депутатського мандату.
На ділі: Законопроект про зняття недоторканності з депутатів справді був проголосований одним із перших і вже має підпис глави держави. Але у документі не йдеться про президента чи суддів, процедура зняття недоторканності з яких відрізняється.
Читайте також: Зелена книга. Що Зеленський хоче змінити в Конституції
Закон про імпічмент також був схвалений шаленими темпами – одразу після першого читання і в цілому, що порушило регламент Верховної Ради.
Читайте також: Позбутися президента. Як працюватиме закон про імпічмент
З кнопкодавством і прогулами ситуація трохи затягується. У Раді зареєстрований законопроект, який мав внести зміни до Конституції. Ним пропонується припиняти повноваження депутатів у випадках неособистого голосування та відсутності на третині засідань Ради або комітетів впродовж однієї сесії.
Зараз він направлений на висновок Конституційного суду. Паралельно до Ради був внесений інший законопроект, який пропонує штрафувати депутатів за кнопкодавство на 50-85 тисяч гривень.
Поки зміни не ухвалені, "слуги народу" не особливо відрізняються від нардепів попередніх скликань. Першим на кнопкодавстві зловили зе!депутата Сергія Литвиненка. Наступним – позафракційного мажоритарника-самовисуванця з Донеччини Олександра Ковальова. Третьою була депутатка від "Слуги народу" Олена Копанчук.
Литвиненко та Копанчук публічно вибачились та пообіцяли передати місячну зарплату на благодійність. Але мандат так і не склали.
Офіс президента шаленими темпами розробляє законопроекти та зміни до Конституції, іноді – нехтуючи якістю на догоду швидкості. Паралельно постає інше питання: чи готові самі зе!депутати дотримуватися нових законів.
Статус: фактично не виконано
На словах: "Весна прийде – саджати будемо". Таке гасло з'явилось на агітаційних бордах Зеленського на початку 2019 року, взимку. У передвиборчій боротьбі він також неодноразово дорікав Порошенку найгучнішими скандалами. Свого попередника Зеленський закликав посадити "Свинарчуків", маючи на увазі справу про оборудки в Укроборонпромі, та вбивць активістки Катерини Гандзюк.
На ділі: Обіцянка "весняних посадок" не мала шансів на реалізацію від самого початку, адже пост глави держави Зеленський обійняв лише 19 травня. Крім того, ще під час перегонів у його команді нагадали: президент не може саджати людей і втручатись в роботу правоохоронців.
Після зміни влади найяскравішим антикорупційним органом стало Державне бюро розслідувань. Там відкрили вже щонайменше 13 кримінальних проваджень, у яких фігурує 5-ий президент Петро Порошенко та його соратники.
[BANNER5]Більшість цих розслідувань ДБР розпочало за заявами Андрія Портнова, екс-заступника Адміністрації Віктора Януковича, який повернувся в країну після поразки Порошенка.
Команда Зеленського поки не зробила впевнених кроків до "посадок". Найбільш гучними справами залишаються затримання соратника екс-глави ГПУ Луценка Юрія Гримчака (якому, щоправда, інкримінують не корупцію, а шахрайство) та підозри суддям одіозного Окружного адмінсуду Києва. Свою лепту у ці розслідування внесло СБУ.
У липні Зеленський пообіцяв, що посадки будуть, але тоді, коли з'явиться новий уряд і генпрокурор. Верховна Рада призначили на ці посади членів Зе!команди 29 серпня. Поки про гучні затримання топ-чиновників вони не доповідали.
Минуло ще не так багато часу, щоб робити висновки про відсутність посадок. Та й розслідування злочинів – не компетенція президента. Однак популістичні обіцянки про швидке покарання, які Зеленський давав особисто як кандидат, він все ж не виконав.
Чекаємо наступної весни?
Соня Лукашова, Катерина Рещук, УП