Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

Безкарність вбиває. Ким була і за що боролась Катя Гандзюк
04.11.2018 15:36
Каті Гандзюк було 33 роки. Її ім’я стало відомо на всю країну після того, як 31 липня під власним будинком її облили сірчаною кислотою.

4 листопада в опіковому відділенні Київської міської клінічної лікарні № 2 померла Катя Гандзюк. За попередньою інформацією, після багаточисленних операцій у Каті відірвався тромб.

Її ім’я стало відомо на всю країну після того, як 31 липня під власним будинком невідомі облили активістку сірчаною кислотою. Напад викликав гучний резонанс в суспільстві, а встановлення реальних замовників – іспитом для діючої правоохоронної системи. Іспитом, який правоохоронці поки провалюють.

Журналісти вияснили, що перший з підозрюваних, на якого намагалися "повісити" злочин, має залізне алібі, після чого й так не особлива висока довіра до правоохоронців у цій справі, стала наближатись до нуля.

Напад на Гандзюк доповнив серію нерозкритих злочинів проти активістів, що трапились в останні кілька років. В кінці вересня громадські організації провели акцію під Адміністрацією президента , на якій вимагали від влади реально розслідувати злочини проти активістів.

Тоді ж Катя Гандзюк записала відеозвернення з лікарні.

 

Ким була Катя Гандзюк?

Каті Гандзюк було 33 роки.

Вона отримала три вищі освіти в економічній і управлінській сфері. У 2006 році закінчила Херсонський державний університет. У 2008-му –  Київський національний економічний університет. У 2016-му – Нацакадемію державного управління при президентові України.

Активною громадською діяльністю почала займатися з 18 років.

У 2004 році була учасником "Помаранчевої революції".

У 2006-му працювала менеджером проектів, главою Херсонського відділення ГО "Ейдос" – Центру політичних студій та аналітики.

У 2012-му стала співзасновницею Агенції громадської журналістики "МОСТ", яка публікувала антикорупційні розслідування щодо влади Херсонської області.

У 2014-му стала активним учасником Євромайдана в Херсоні. Після анексії Криму та з початком війни на Донбасі допомагала переселенцям. Працювала помічником в Управлінні Верховного комісара ООН з питань біженців в Херсонській області.

В 2016-му стала волонтером Itchy Trigger Finger Ukrainians – організації, яка займається патріотичною рекламою для жителів окупованого Криму.

Катерина Гандзюк відома своєю любов'ю до футболу. Разом з активістами стояла біля витоків відродження футбольного клубу "Кристал" (Херсон).

В якості волонтера, фахівця, менеджера за останні кілька років встигла попрацювати в таких організаціях, як Фундація підтримки громадської активності, Міжнародна організація з міграції, Фонд народонаселення ООН в Україні та Міжнародний Фонд "Відродження".

Колеги, друзі та знайомі Каті називають її критичною, прискіпливою та вимогливою до людей. Людиною, яка завжди готова до боротьби. Непримиренною активісткою, сміливою і енергійною.

Політічна діяльність

Політичну кар'єру почала в 2003 році, як активістка партії "Батьківщина" і голова громадської обласної організації "Батьківщина молода".

У 2006-му Гандзюк пройшла до Херсонської облради від "Блоку Юлії Тимошенко".

У травні 2014-го Катерину Гандзюк обрали депутатом Херсонської міськради, також за списком ВО "Батьківщина". Але через рік її виключили з партії.

Це сталося після того, як Гандзюк повідомила про вихід з парторганізації в знак солідарності з мером Херсона Володимиром Миколаєнком, якого зняли з посади керівника Херсонської ВО "Батьківщина". В "Батьківщині" звинуватили Миколаєнка в тому, що він нібито відмовлявся проводити люстрацію, а також в розкраданні міського бюджету.

В останні роки Катерина Гандзюк поєднувала громадську діяльність з посадою радника мера Херсона та виконуючого обов'язки керуючого справами виконкому Херсонської міськради.

Якими гучними справами займалася Катя Гандзюк?

Рік тому, у вересні 2017 року, Гандзюк публічно звинуватила начальника управління захисту економіки в Херсонській області Артема Антощука у вимаганні хабаря від працівників міської ради.

"Для Управління захисту економіки аксіоматично, що міська влада краде бюджетні гроші у кількості 30% з усього. За версією Артема вони розподіляються між нами пропорційно. Але ви не думайте, що Артема хвилює неподобство у вигляді ймовірного розкрадання коштів. Артем наполегливо просить свої 3%", – написала Гандзюк.

Після цього посадовець подав проти неї позов про захист честі та гідності. Суд Антонщук тоді частоково виграв: активістку зобов’язали спростувати свої заяви.

У листопаді 2017 Гандзюк критикувала тодішню заступницю Арсена Авакова Анастасію Дєєву за нерезультативність її роботи і відсутність реформ у ДСНС.

Навесні 2018 року активістка опублікувала перелік з понад 200 осіб, які за останні чотири року отримали дозволи на травматичну та газову зброю нібито як журналісти.

"Кльовий бізнес у мусорів, правда ж?", – додала Гандзюк.

Незадовго до нападу на себе дівчина критикувала правоохоронців у неефективному розслідуванні нападу на херсонського журналіста Сергія Нікітенка та інших активістів:

"Всі ці випадки НЕ розслідуються поліцією. Повірте, у нас вистачає життєвого досвіду і досвіду роботи в громадсько-політичному середовищі, аби це точно знати".

Напад на Гандзюк

Напад на Катерину Гандзюк було скоєно вранці 31 липня у Херсоні. Чоловік, який чекав на неї чекав біля під'їзду, вилив на голову жінки концентровану сірчану кислоту. Катерина отримала близько 35% опіків шкіри. Наступні місяці вона перенесла більше десяти операцій, перебувала в реанімації.

Від початку справу кваліфікували як "хуліганство". Але під тиском громадськості поліція перекваліфікувала її на "замах на вбивство з особливою жорстокістю".

3 серпня міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив про затримання Миколи Новікова, якого начебто підозрювали у нападі. 6 серпня його взяли під варту. Та Гандзюк заявила, що Новіков – не та людина, яка скоїла напад на неї. Згодом чоловіка відпустили.

У розмові з "Українською правдою" Катерина висловила думку про те, що замовник злочину має форму з погонами.   

"Саме з правоохоронцями був цей системний світоглядний конфлікт, де неможливо домовитися. Саме від них я отримувала погрози і попередження. Вони підсилали до мене достатньо близьких мені людей з пропозиціями", – казала Катерина.

Пізніше у поліції заявили, що встановили п’ятьох осіб, причетних до вчинення нападу на Гандзюк. Це – організатор, виконавець, пособники та водій. Всі – колишні учасники АТО.

Четверо з них зізналися у скоєнні злочину. Сергій Торбін, який фігурує у справі як організатор, і Микита Грабчук, якого називають безпосереднім виконавцем, зараз знаходяться під вартою.

Що говорять про її смерть

Буквально через годину після появи інформації про смерть Гандзюк, трагічну звістку прокоментував президент Петро Порошенко.

Раніше Порошенко не часто звертав увагу на цей напад, зараз, ще до підтвердження від поліції, першим вимови слово "вбивство" і зажадав від правоохоронців зробити все можливе для його розкриття.

"Я хочу звернутися до правоохоронців, щоб було зроблено все можливе для того, щоб були знайдені вбивці, щоб убивці були покарані, опинилися на лаві підсудних. І ми всі маємо об'єднати зусилля для того, щоб це відбулося, спільно допомогти правоохоронним органам, поліції, щоб зло було покаране", - підкреслив президент.

На необхідності притягнення до відповідальності винних у смерті Гандзюк наголосив і єврокомісар з питань європейської політики сусідства і розширення Йоганнес Ган.

Через кілька годин після смерті активістки поліція перекваліфікувала кримінальне провадження на "закінчене вбивство".

Речник Нацполіції Ярослав Тракало повідомив, що тепер справа буде розслідуватися "за пунктами 4, 6, 11, 12 частини 2 статті 115 ККУ "Умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене з особливою жорстокістю, скоєне на замовлення, вчинене за попередньою змовою групою осіб".






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"