Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

"Дружба народів". Як одна вулиця ділить два селища на кордоні України і РФ
17.10.2018 06:00
Селище Мілове Луганської області та Чертково Ростовської області РФ мають одну спільну вулицю. З початком російсько-української війни її назва – Дружби народів – стала схожа на знущання.

Селище Мілове Луганської області та Чертково Ростовської області РФ мають одну спільну вулицю. З початком російсько-української війни її назва – Дружби народів – стала схожа на знущання.

У вересні 2018 року прикордонники РФ встановили на вулиці паркан з колючим дротом, остаточно розділивши сім'ї, що живуть по обидва боки кордону.

Як живуть в одному з найбільш незвичайних населених пунктів на кордоні з РФ – у фоторепортажі "Української правди".

Для росіян прохід на українську територію – лише за закордонними паспортами

Мілове – найсхідніше селище України, розташоване в Луганській області.

Довжина огорожі, нещодавно встановленої тут росіянами, – 3 кілометри 200 метрів.

З одного боку опинилися шість тисяч жителів Мілового. З іншого – десять тисяч російського Чертково.

Потрапити з одного населеного пункту в інший можна двома способами: через міждержавний автомобільний пункт пропуску та пішохідний перехід по залізничному мосту, що з'єднує Мілове та Чертково.

З одного боку Мілове, з іншого – російське Чертково

Колишній "спецназівець", 62-річний учитель фізкультури Ярослав Кострикін, пройшов два київських Майдани та не боїться називати себе патріотом України в цьому глухому куті Луганщини.

Історія його сім'ї типова для Мілового. У Чертково, на стороні РФ, живе його син й онуки.

Син зустрічався з дівчинкою Мариною, вона ходила на нашу сторону, на дискотеку. Він – "хохол". Вона – "москалька", – розповідає з посмішкою Кострикін.

У новому паркані на вулиці Дружби народів Кострикін знаходить і плюси.

Менше, вибачте, г*вна різного буде, з п'ятьма класами і двома тюремними коридорами. У мене були такі учні, які в слові з трьох букв три помилки робили. Зате на "контрабасі" (контрабанді – УП) піднялися, на іномарках роз'їжджали, – обурюється він.

Колишній "спецназівець", учитель фізкультури Ярослав Кострикін

Місцеві підприємці зустріли посилення правил на кордоні без ентузіазму.

Виходить, у західних областях кордон перетинати стає простіше, а на сході будують паркани, закривають наш "апендицит". Мракобісся якесь. Ми що – диверсанти? – запитує Олександра Бондар, яка торгує шкарпетками та гаманцями на ринку Мілового.

Причина невдоволення Бондар пояснюється просто. Місцеві торговці фактично втрачають російських покупців з Чертково.

Для росіян прохід на українську територію – лише за закордонними паспортами.

Ми що – диверсанти? – запитує Олександра Бондар, яка торгує шкарпетками та гаманцями на ринку Мілового

Продукти з Мілового продовжують користуватися великим попитом серед жителів російського Чертково.

Українські сало, м'ясо, "молочка", горілка і пиво – дешевше і якісніше ніж те, що можна купити на "тому боці".

Зате, за словами місцевих, українці ходять у Чертково, РФ, щоб купити більш дешевий одяг і деякі найменування ліків.

Продукти з Мілового користуються попитом серед жителів російського Чертково

У двох школах прикордонного Мілового намагаються виховувати юних українців у патріотичному дусі. Тут пояснюють, що патріотизм має ще і практичну сторону.

Серед старших школярів селища, де складно знайти роботу, активно пропагують роботу в Збройних силах України, а також у Державній прикордонній службі. Подібні стенди можна побачити в місцевих навчальних закладах.

З приходом "русской весны" на кордоні з РФ у Міловому обійшлося без масштабних бойових дій.

У серпні 2014-го приміщення місцевого відділу прикордонної служби обстріляли з вогнемета. Обстріл вели з території підприємства "Елеватор" у російському Чертково.

Прикордонники України та РФ у Міловому і Чертково перебувають на відстані простягнутої руки.

Як розповіли "УП" в Луганському прикордонному загоні, тут уникають спілкування і прямих контактів з росіянами. Якщо потрібно, сторони взаємодіють за допомогою факсів і офіційних депеш.

До початку війни в Міловому щороку проходив міжнародний фестиваль сучасної й традиційної української та російської пісенності, який так і називався  "Вулиця Дружби"

Мешканці будинку №173 на вулиці Дружби народів можуть спокійно перегукуватись із сусідами з Росії, просто відчинивши вікно своєї квартири.

Пенсіонер Сергій Ніколаєнко живе з донькою та двома онуками на українському боці. Його російський зять – приватний підприємець, щоранку він прямує на роботу в Чертково, а ввечері повертається в Україну, до своєї сім'ї.

Мешканці вулиці Дружби народів спокійно перегукуються із сусідами з Росії, просто відчинивши вікно, як пенсіонер Сергій Ніколаєнко

Старожили кажуть: близько 80% жителів українського Мілового і російського Чертково переплетені між собою родинними і сімейними зв'язками. При цьому багато хто живе в Міловому архетипами російського телебачення.

Ми ж тут споріднені століттями. Зараз тихо. Не так, як було в 2014-му, коли ця міжусобиця розпочалася в Україні. З росіянами ми живемо нормально. Погано, що вони до нас тепер не ходять через те, що Україна пускає за закордонними паспортами, – жалкує Сергій Сіпунов, дочка якого живе в Чертково, РФ.

До початку війни на Донбасі в Міловому щороку проходив міжнародний фестиваль сучасної й традиційної української та російської пісенності, який так і називався  "Вулиця Дружби".

З 2014 року він відійшов в історію разом з дружбою України та Росії.






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"