| ПУБЛІКАЦІЇ |
Поки Київ живе в передчутті справжнього футбольного свята – фіналу Ліги чемпіонів УЄФА, сам український футбол трясе від найграндіознішого за часи Незалежності корупційного скандалу.
У вівторок правоохоронці в рамках справи про договірні матчі провели масштабну спецоперацію з обшуками і затриманнями. Під приціл потрапили одразу 35 з 52 клубів чотирьох українських ліг. А це, на секундочку, 67%, тобто дві третини всіх професійних клубів.
За даними МВС, "футбольний бізнес" приносив організаторам замовних матчів шалені прибутки. У грі на тоталізаторі зловмисники заробляли до 5 мільйонів доларів США на рік.
У справі проведено більше 40 обшуків, задокументовано, як мінімум, 57 епізодів злочинів, до яких причетні більше 328 осіб.
"Українська правда" зібрала всю інформацію, яка наразі відома в гучному корупційному скандалі, та нагадує, як українські футбольні клуби страждали від договірних матчів раніше.
Договірні матчі – явище в українському футболі, на жаль, далеко не нове.
У різні часи елітна ліга України переживала гучні скандали, які призводили до дискваліфікацій як окремих гравців, тренерів, функціонерів, так і клубів у цілому.
У далекому 1995 році стався, напевно, найпам’ятніший із них. Тоді іспанський арбітр Антоніо Лопес Ньєто приїхав до Києва судити матч Ліги чемпіонів між "Динамо" і грецьким "Панатінаікосом". Після матчу він написав рапорт, у якому звинуватив представників киян у спробі дачі хабаря у вигляді двох норкових шуб та 30 тисяч доларів.
І хоч "Динамо" той матч виграло, розгорівся грандіозний скандал, який призвів до відсторонення київського клубу від усіх європейських змагань, а Ігор Суркіс був відлучений від футболу. Щоправда, згодом нинішнього президента "Динамо" амністували.
У не менш гучний скандал, який прогримів на всю Європу, згодом потрапили два інші клуби української еліти – харківський "Металіст" і львівські "Карпати".
У 2013 році спортивний арбітражний суд у Лозанні (CAS) визнав договірним матч між командами, зіграний ще у 2008-му, п’ять років тому. З команд зняли очки, а "Металіст" позбавили бронзових нагород сезону 2007/2008 років та зняли з розіграшу Ліги чемпіонів 2013/2014.
У 2015 році "Металіст" через втечу їхнього колишнього президента, "золотого хлопчика" з оточення екс-президента України Віктора Януковича Сергія Курченка, і фактичного банкрутства клубу втратив професійний статус. Таким чином, харків’яни навряд скоро зможуть потішити своїх уболівальників появою у єврокубках.
Загалом, за всю історію українського футболу вболівальникам та фахівцям, окрім згаданого матчу між львів’янами та харків’янами, відомі ще два офіційно доведені договірні матчі.
У сезоні 2001/2002 у першій лізі гра "Борисфен" – "Полісся" визнана договірною. Результат матчу анульовують, президента "Борифсена" Ковалевича та наставника "Полісся" дискваліфіковують і з житомирської команди знімають ще три очки.
Внаслідок такого рішення "Полісся" не виходить до вищої ліги, маючи на це 100% шанси. У результаті до вищої ліги приходить запорізький "Металург", який на той час користався певною симпатією тодішнього очільника ФФУ Григорія Суркіса.
Ще одна гра у 2006 році "Карпати" – "Спартак" (Суми). Тоді зі львівського клубу за "договорняк" зняли три очки. Усе пройшло більш-менш тихо. І судячи з історії з "Металістом", яка трапилася на два роки пізніше, "Карпати" висновків не зробили.
Однак усі ці історії порівняно з озвученим правоохоронцями 22 травня можуть здатися дитячими забавками.
Тривалий час ситуація з "договорняками" у спорті фактично могла призвести лише до дисциплінарної та репутаційної відповідальності, оскільки законодавчо була неврегульованою.
У 2015 році новий очільник ФФУ Андрій Павелко лобіює у Верховній Раді України закон про договірні матчі, який був ухвалений і підписаний президентом. У законі вперше була чітко прописана кримінальна відповідальність за організацію та участь у договірних матчах.
[L]За останні три роки називалося багато матчів у першій та другій лізі, які викликали питання у спостерігачів. В основному, факт підозрілості матчу в нижчих лігах виявляється за аномальною кількістю і сумою букмекерских ставок, які приймаються під час гри.
Так, профільні видання неодноразово виявляли, що матчі, на які традиційно ставиться не більше тисячі доларів, почасту збирали аномальні цифри в десятки разів більші. Але сама аномалія – не доказ, і реальних організаторів цих "договорняків" виявлено не було.
Для виправлення ситуації в Україну покликали боротися з договірними матчами італійця Франческо Баранка. Він прийшов в український футбол у 2016 році на запрошення нового керівництва ФФУ. До цього Баранка був генеральним секретарем міжнародної компанії "Federbet", яка опікується питаннями виявлення матчів з фіксованими результатами. Італієць – юрист, який спеціалізується на кримінальному праві.
До України Баранка працював юридичним радником і керівником юридичного відділу однієї з найбільших букмекерських компаній Європи. Виступав експертом у низці справ із розслідування договірних матчів.
Окрім того, саме Баранка називався одним з ініціаторів розслідування найгучнішого скандалу з договірними матчами в Італії, коли "Ювентуса" понизили в класі, а ще кілька клубів, у тому числі "Мілан", отримали серйозні штрафні санкції.
Схоже, саме облава на свято Миколая мала дати прізвища, паролі і явки всіх обвинувачених. На спільному брифінгу силових структур та президента ФФУ чекали доказів та прізвищ затриманих.
Як приклади на брифінгу продемонстрували відеодокази щодо двох договірних матчів. Це ігри 2018 року першої ліги – "Миколаїв – Геліос" та ПФК "Суми" – "Волинь".
За словами заступника голови Нацполіції Ігоря Купранця, в Азії на тоталізаторі на ставках українського чемпіонату заробляють від 10 до 100 тисяч доларів за один матч. Чому й "сприяли" і футбольні функціонери в Україні.
За інформацією слідства, йдеться про 5 злочинних організованих груп.
У списку з 35 клубів, які потрапили під приціл правоохоронців: ФК "Волинь" міста Луцьк, FC GELIOS, ФК "Суми", ФК "Балкани", ФК "Миколаїв", МФК "Кремінь", ФК "Десна", ФК "Жемчужина", ФК "ФК Нива", ФК "Інгулець", ФК "Говерла", ФК "Олександрія", ФК "Таврія", ФК "Луганськ", ФК "Ворскла", ФК "Колос", ФК "Черкаський Дніпро", ФК "Донецьк Олімпік", ФК "Poltava", ФК "Оболонь", ФК "Зірка" (Кропивницький), ФК "Буковина", ФК "Енергія" (Нова Каховка), ФК "Нафтовик-Укрнафта" (Охтирка), ФК "Прикарпаття", ФК "Нікополь", ФК "Реал Фарма" (Овідіополь), ФК "Кристал Херсон", ФК "Арсенал", ФК "Гірник Спорт" (Горішні Плавні), ФК "Петриківка" та інші.
Серед них п’ять клубів Прем’єр-ліги – донецький "Олімпік", "Олександрія", кропивницька "Зірка", полтавська "Ворскла" і луганська "Зоря" .
Примітно, що зовсім нещодавно двоє останніх розігрували між собою бронзові нагороди чемпіонату України і мають представляти нашу країну наступного сезону в Лізі Європи.
У світлі появи їх у "чорному списку" їхні майбутні європерспективи виглядають доволі туманно. В УЄФА з "фіксаторами" довго не граються.
Конкретних прізвищ фігурантів МВС не називає, але, за інформацією профільних спортивних видань, яку підтверджують джерела "Української правди" в правоохоронних органах, у список підозрюваних потрапили екс-головний тренер "Маріуполя" Олександр Севідов, тренер ПФК "Миколаїв" Руслан Забранський, арбітри Євгеній Арановський, Віктор Арановський, Олександр Павлюк і Олександр Сахно, а також півзахисник "Балкан" Олександр Райчев.
Серед цих персонажів найбільш цікаві судді – брати Арановські та Севідов. За Севідовим можна прослідкувати довгий шлейф його "роботи з арбітрами". Кілька років тому матч "Іллічівець" – "Гірник" розслідували на предмет договірного, але до визначення організатора справа не надійшла.
На брифінгу правоохоронці про затриманих не говорили. Але згодом стає відомо, що першим затриманим став арбітр першої ліги Олександр Солов`ян. І дуже схоже, що це лише перша "ластівка".
Якщо правоохоронці й справді зможуть надати докази договірності матчів, і все озвучене отримає підтвердження в суді, то справа може стати однією з найгучніших у футбольному світі.
Євген Будерацький, Микола Аврамчук, УП