Українська правда

ПУБЛІКАЦІЇ

Метро на Троєщину, "Стіна Яценюка" і траса Одеса-Рені. На які довгобудови чекає вся Україна
03.05.2018 07:00,  Юлія Ворона
"Українська правда" згадує найвідоміші інфраструктурні об’єкти, на які досі чекає уся країна.

Про їхній вік складають легенди, з них кепкують, але все ще чекають.

В Україні чимало об’єктів, які будують роками і використовують у якості пунктів передвиборчих кампаній. Деякі з довгобудов у своїй багатостраждальності вже стали бестселерами.

"Українська правда" згадує найвідоміші інфраструктурні об’єкти, на які досі чекає уся країна.

Подільсько-Воскресенський міст і метро на Троєщину (Київ)

"Міст на Троєщину" – одна з найвідоміших добгобудов України. Запланували його взведення ще у 1993 році, але через брак коштів будівництво розпочалося лише за 10 років. У 2011 гроші знову закінчилися.

Семикілометровий міст мав з’єднати правий берег Києва з Трухановим островом, Воскресенським масивом та Троєщиною. А також врятувати від заторів мешканців лівого берега і врешті подарувати станцію метро "Троєщина".

Завершити будівництво мосту обіцяли усі мери Києва. Нинішній – Віталій Кличко – вирішив не змінювати традиції. Тільки зазначив, що для запуску нової гілки метро по мосту необхідно близько 400 млн євро.

Наразі стан готовності Подільсько-Воскресенського моста оцінюють в 65%. Місцева влада навіть задумалася, чи не зробити проїзд платним, коли міст добудують. Не для всіх, звісно, а тільки для тих, хто не має картки киянина.

Та не поспішайте засмучуватися – до 2021-го року, коли міст обіцяють добудувати, все ще зміниться. До речі, тоді об’єкту виповниться 42 роки.

Мости на Хортицю (Запоріжжя)

Багатостраждальні собрати київського моста – запорізькі. Аби поєднати лівий та правий берег міста, у 2004 році почали будувати два мостові переходи через Дніпро. Завершити планували через шість років. Та щось пішло не так.

У 2017 році прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що на добудову мостів Кабмін виділить 250 млн грн, однак без оновлення проектної документації роботи неможливі. Тоді ж стало відомо, що конструкції перебувають в аварійному стані.

Багатостраждальні собрати київського моста – запорізькі. Аби поєднати лівий та правий берег міста, у 2004 році почали будувати два мостові переходи через Дніпро

Цьогоріч основу одного з них – моста між Хортицею та Правим берегом – встановили.

Коли 450-метрова металева конструкція перетвориться на готовий мостовий перехід,  невідомо. Адже у проектній документації недобудову названо "спорудою" і немає ні слова про те, що це – дорога. На завершення робіт на мосту необхідно ще 190 мільйонів гривень.

Метро у Дніпрі і "Львівська брама" у Києві

Будівництво київської станції метро "Львівська брама" почали ще у 1991 році, однак у 1996 роботи припинили.

Причини дві: відсутність рішення щодо реконструкції Львівської площі, де мав би бути вихід із метро, і брак фінансування.

За словами спікера КП "Київський метрополітен" Наталії Макогон, роботи там досі заморожені. Сама ж станція стала транзитною: частину – підземну залу і платформи – можуть бачити пасажири, що їдуть з "Лук’янівської" до "Золотих воріт".

Будівництво київської станції метро "Львівська брама" почали ще у 1991 році, однак у 1996 роботи припинили

Коли станція запрацює? Певне, коли знайдуть майже 900 мільйонів гривень, у які міська держадміністрація оцінює вартість її будівництва.

Київські "Троєщина" і "Львівська брама" – не самотні. У Дніпрі метрополітен почали будувати ще у 1981 році, а до 1995 відкрили всього шість станцій.

Місцева влада запевняє, що у 2021 році планує закінчити ще декілька. Щоправда, розмови про розширення метрополітену в Дніпрі ведуться вже з десять років: її обіцяли у свій час і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович.

Але киянам і дніпровцям не слід засмучуватися: в Харкові станцію метро "Перемога" "будували" 24 роки. Отже, буде і на їхній вулиці #перемога, варто тільки запастися терпінням.

Бескидський тунель (Львівська і Закарпатська області)

Це – другий за довжиною залізничний тунель в Україні розташований в Карпатах і побудований ще в 1886 році, за часів Австро-Угорщини. Цим маршрутом йде понад 60% транзитних вантажів у напрямку Західної та Центральної Європи.

Тендер на реконструкцію Бескидського тунелю "Укрзалізниця" оголосила ще у 2006 році, але роботи на ньому розпочали у 2013-му. Вони дозволили б пришвидшити рух потягів до 60-70 км/год (зараз – 14-40 км/год) і підвищити пропускну здатність з 47 до 100 пар поїздів на добу.

Минулого року будівництво двоколійного тунелю завершили. На жаль, за час будівництва таки не обійшлося без сумнівних тендерів, а сумарна вартість робіт становила 2,2 млрд грн – кошти надав Європейський Банк Реконструкції та розвитку.

Відкриття руху в новому Бескидському тунелі заплановано на 25 травня цього року. Чекаємо!

"Охматдит" (Київ)

Будівництво нового лікувально-діагностичного корпусу Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) "Охматдит" розпочали у 2011 році. За два роки зупинили. Причина знову банальна – забракло грошей.

У 2015 році будівництво центру передали на баланс Міністерства охорони здоров'я. А у 2016 році МОЗ розділило роботи на пускові комплекси, аби відкрити новий центр в два етапи і якомога швидше запустити закуплене у 2012 році медичне обладнання.

Будівництво нового лікувально-діагностичного корпусу Національної дитячої спеціалізованої лікарні (НДСЛ) "Охматдит" розпочали у 2011 році

Тут також не обійшлося без корупції. У 2016 році співробітники СБУ встановили, що вартість обладнання та робіт була штучно завищена на 9,2 мільйона гривень.

Ще за рік правоохоронці виявили на складах у Вінницькій області закуплену за кошти держбюджету діагностичну систему і повернули її центру. За словами Уляни Супрун, пристрій для онкохворих дітей у 2012 році коштував державі 35 млн грн.

Нещодавно у МОЗ заявили: будівництво першої черги "Охматдиту" закінчено і готово до здачі. Далі – друга черга.

Маріїнський палац (Київ)

Палац, раніше відомий як Царський, звели в 1750-х роках. Тут проходили державні урочистості: нагородження, зустрічі офіційних делегацій, прийоми іноземних гостей.

У 2007 році в будівлі почалася реконструкція. Завершити її планували у 2011-му, проте вона досі триває. На кінець минулого року витрати вже сягнули 302,7 мільйона гривень.

У 2007 році в будівлі почалася реконструкція. Завершити її планували у 2011-му, проте вона досі триває

Палац обіцяють ввести в експлуатацію у 2019 році. Це не завадило цьогоріч взимку провести в будівлі щорічний дипломатичний прийом президента.

"Маріїнський палац після реконструкції виглядає просто чудово", - написала тоді у своєму Facebook заступник голови ВР Ірина Геращенко.

Можливо, він виглядав би ще краще, якби на його реконструкції не нажилися. У 2017 році Нацполіція повідомила, що підозрює співробітників Державного управління справами у розтраті майже 5 млн грн при проведенні реконструкції палацу.

Траси Одеса-Рені (Одеська область) та Київ-Одеса

Трасу побудували ще у 1940-50-х. Минуло декілька десятків років і її включили в рейтинг найгірших в Україні. За деякими даними, зношеність дороги сягала 77%.

У 2013 році нардеп Антон Кіссе заявив, що капітальний ремонт траси – "в найближчій перспективі", а у 2016 естафету обіцянок перейняв тодішній голова Одеської області Михеїл Саакашвілі.

Тепер про хід ремонту дороги звітує не хто-небудь, а сам президент:

"Уже відремонтовано 195 км автошляху, залишилося – 94 км, які завершать цього року", - написав він у своєму Facebook.

І похизувався – кошти на ремонт траси знайшли за рахунок перевиконання митних надходжень у регіоні, відтак сума на будівництво доріг в Одеській області зросла з 700 млн грн до 2,8 млрд грн.

Звісно, це не єдиний приклад жахливих доріг, на ремонт яких українці чекають роками.

На трасі Київ-Одеса навесні зі снігом "зійшов" асфальт. На численні скарги водіїв відреагував Укравтодор. У службі заявили: на капітальний ремонт траси потрібно 16 млрд грн.

Рішення про "Будівництво автобану Київ-Одеса" ВР ухвалила у 2003 році. Лише за перших кілька років на трасу сумарно витратили щонайменше $1,3 млрд.

Цьогоріч у квітні в Укравтодорі звітували: на трасі закінчили аварійний ремонт. Мовляв, у межах Київської, Черкаської і Одеської областей ліквідували ями, деякі ділянки автошляху навіть перестелили.

Хмельницька АЕС (Нетішин, Хмельницька область)

Будувати АЕС почали у 1981 році, за проектом вона повинна була мати чотири енергоблоки.

Спочатку все йшло за планом, перший енергоблок здали в експлуатацію, другий мали запустити у 1991-му. Корективи внесла ВР, яка роком раніше оголосила мораторій на будівництво атомних електростанцій через аварію на Чорнобильській АЕС.

[L]Заборону за кілька років скасували, але другий реактор завершили лише у 2005 році. Інші два так і залишилися недобудованими.

Виправити це обіцяли в різні роки і Юлія Тимошенко, і Віктор Янукович, і Микола Азаров. У 2012 році ВР врешті дала добро на будівництво 3-го та 4-го енергоблоків. Ще за два роки вже новий уряд в обличчі Арсенія Яценюка підтримав це рішення.

Хоча закінчити роботи обіцяли до 2018 року, до справи так і не дійшло.

Причина в тому, що тендер на будівництво 10 років тому виграла російська компанія "Росатом". У 2014 році, після початку війни і окупації Криму, керівництво ХАЕС повідомило, що Україна відмовилася від послуг росіян.

Із тих пір гучні заяви про продовження будівництва припинилися.

"Стіна Яценюка" (кордон із Російською Федерацією)

У вересні 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оголосив про початок будівництва комплексу оборонних споруд на кордоні з Росією. Проект "Європейський вал" або "Стіна" мав би витримати можливе вторгнення РФ в Україну.

Коштував він 8 млрд грн, завершити "Стіну" планували до 2018 року. Пізніше вартість проекту зменшили удвічі, а кінцевий термін перенесли на 2020 рік.

"Яма вартістю 4 млрд грн. Рів (протяжністю кілька десятків кілометрів) на українсько-російському кордоні із зелененькою сіточкою і є та сама "Стіна", яка нас повинна захистити від ворожих вторгнень із боку Російської Федерації", – написала у липні 2016 року депутатка Олена Сотник після візиту в Харківську область.

У вересні 2014 року прем'єр-міністр Арсеній Яценюк оголосив про початок будівництва комплексу оборонних споруд на кордоні з Росією

Ще за рік НАБУ почало затримувати посадовців, причетних до розкрадання грошей на будівництво. За версією слідства, державі завдали понад 16 млн грн збитків. Підозру оголосили вісьмом особам: працівникам управління капітального будівництва Державної прикордонної служби, керівникам фірм-генпідрядників і одному посереднику.

За три роки будівництва на російсько-українському кордоні звели лише 300 км споруд замість запланованих 2 000 км.

Нещодавно голова Державної прикордонної служби запевнив, що у Харківській області "Стіну" майже добудували. Але велика частина робіт залишається у Луганській, Чернігівській і Сумській областях.

***

Насправді, список довгобудів значно більший. Майже в кожному місті є об’єкти, що не можуть звести роками через корупцію чи недбалість. Українці складають про них легенди, але все ще продовжують вірити у обіцянки посадовців про європейські дороги і сучасні лікарні.

Юлія Ворона, для УП






^ Догори | УКР | РУС
   Головна | Новини | Публікації | Колонки | Блоги
©2000-2015 "Українська правда"